Ця історія — про те, як підтримка допомагає не лише окремим людям, а й цілим родинам. Завдяки своєчасній допомозі сім’я змогла пройти шлях від розгубленості та страху до довіри, близькості й надії. У складні часи саме така підтримка допомагає знову відчути, що: дім — це не лише стіни, а передусім зв’язок між тими, хто поруч серцем.
До фахівчинь проєкту звернулася родина внутрішньо переміщених осіб, яка пережила значні випробування. Їхню квартиру зруйнували російські війська, і сімʼя була змушена починати все спочатку: шукати житло взимку, роботу, облаштовувати свій побут і поступово, налагоджувати нову реальність.

Батько родини проходив службу у лавах ЗСУ, однак був змушений повернутися до цивільного життя за станом здоров’я. Це супроводжувалося емоційним напруженням, тривожністю та відчуттям втрати звичного способу життя. Мати, навпаки, ухвалила рішення вступити до лав ЗСУ, що стало додатковим стресом для всієї родини, особливо для дитини.
Робота з сімʼєю розпочалася з індивідуальних консультацій із батьком та матір’ю й згодом, які переросла у регулярні спільні психологічні сесії з батьком і донькою.
Під час індивідуальних консультацій батько отримав можливість безпечно проговорити досвід служби, емоції, пов’язані зі станому здоров’я, а також внутрішні переживання щодо зміни ролі в родині. Поступово зменшився рівень тривожності, з’явилося краще розуміння власних емоцій і ресурсів, а також готовність до відкритішого спілкування з донькою.
Індивідуальна робота з матір’ю була спрямована на зниження емоційного виснаження й опрацювання почуття провини через вимушену розлуку з дитиною. Консультації допомогли стабілізувати емоційний стан, зміцнити внутрішні опори та знайти способи зберігати емоційний контакт із родиною навіть на відстані. Після понад двох місяців роботи мати продовжує підтримувати звʼязок із психологом, і відкрито ділиться своїм емоційним станом та щоденними подіями.

Важливу роль відіграли спільні сесії з батьком і донькою. У безпечному просторі дитина змогла висловити свої страхи й переживання, пов’язані з війною, переїздом і відсутністю матері. Батько навчився краще розпізнавати емоційні потреби доньки, підтримувати її та будувати довірливий контакт.
З часом взаєморозуміння між ними посилилося, зменшилися прояви емоційної напруги, дитина стала більш відкритою та спокійною.
Завдяки системній психологічній підтримці родина поступово відновила відчуття стабільності й безпеки. Покращилася внутрішньосімейна комунікація, кожен із членів родини отримав інструменти для подолання стресу та адаптації до нових життєвих умов.

Ця історія — приклад того, як своєчасна й комплексна психологічна допомога може допомогти родині відновити внутрішні ресурси навіть у складних умовах війни.
📌Проєкт «Забезпечення доступності соціальних та реабілітаційних послуг у Зміївській та Малинівській громадах Чугуївського району Харківської області для населення, постраждалого від війни», який реалізує ГО «Платформа Єднання» за підтримки ПРООН в Україні в межах проєкту «Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні» за фінансової підтримки уряду Японії.